Приветствую Вас Гость | RSS



Головні новини

Новини

Архів

Меню

Статистика
Система Orphus

Главная » 2013 » Апрель » 8 » Іван Богородицький: «Колектив Смілянського театру працює на сцені, як єдиний механізм»
17:14
Іван Богородицький: «Колектив Смілянського театру працює на сцені, як єдиний механізм»
Іван
Богородицький
Новий театральний сезон Смілянський народний аматорський театр, який діє при міському будинку культури, розпочав із показу театральної постановки «На перші гулі та Сватання». Про цю виставу та роботу в театрі загалом «Сміляночка» вже поспілкувалася з режисером-постановником Любов’ю Терещенко, сценаристом та актором Володимиром Ткаченком, актрисою Ольгою Тучинською. Цього разу ми зустрілися з одним із молодих акторів Смілянського народного аматорського театру Іваном Богородицьким, учнем Смілянського природничо-математичного ліцею.


– Іване, розкажи, з чого починалися твої творчі заняття в Смілянському народному аматорському театрі?  

– З дитинства я намагаюся брати активну участь в різних культурних заходах, які проводяться в нашому місті. На одному з концертів, де я виступав із вокальним номером, мене побачила керівник театру Любов Іванівна Терещенко. Минулого літа вона мені зателефонувала і запросила взяти участь у театралізованому дійстві, що присвячувалося святкуванню Івана-Купала. По завершенні роботи над тією постановкою Любов Іванівна запропонувала мені співпрацювати з театром і надалі. Так я став одним із акторів вистави «На перші гулі та Сватання».  

– Яку саме роль ти виконуєш у цій виставі і наскільки вона є цікавою для тебе?  

– У виставі я граю в епізодах, які торкаються масових молодіжних сцен. Разом із іншими акторами другого плану ми переважно танцюємо, а також говоримо по кілька фраз. Завдяки заняттям в театрі я здобуваю важливий життєвий досвід, адже, граючи у виставі, я ніби проживаю різні життєві ситуації.  

– А чи хотілося б тобі зіграти більш значну роль? І, можливо, в іншій виставі?  


– Звичайно, хотілося б. Зараз я навіть задумуюсь про те, щоб по закінченні ліцею пов’язати своє подальше навчання і професійну кар’єру саме з театром, готуючись до вступу в Київський університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. Власне, я зрозумів, що таке справжній театр після того, як у нас відбулася загальна репетиція вистави «На перші гулі та Сватання», коли я побачив, як грають наші головні актори. Особливо мені сподобалася гра Володимира Тарасовича Ткаченка, який виконує роль Савки. Я зрозумів, що бути актором – це дуже цікаво.  

– Наскільки комфортно тобі, як молодому актору, працювати в колективі Смілянського театру?  

– Загалом колектив Смілянського театру дуже доброзичливий, дружній. Особливо мені подобається, що всі дуже прямолінійні, тобто тебе не будуть хвалити, якщо насправді ти був «ніякий». На всі недоліки нам одразу вказують і радять, яким чином виправитися, на що потрібно звернути більшу увагу і таке інше. У цьому, зокрема, дуже допомагає Любов Іванівна – саме вона показала мені, як потрібно працювати над кожною реплікою. Взагалі ж то, усі актори допомагають один одному. Можна сказати, що колектив Смілянського театру працює на сцені, як єдиний механізм.  

– Чи долучаються молоді актори театральної трупи до тих видів роботи в театрі, які не пов’язані з безпосередньою грою на сцені?  


– Відкрию секрет: у перерві між двома діями вистави «На перші гулі та Сватання» за кулісами розпочинається «дикий хаос», тому що треба швидко змінювати декорації – і в цій роботі ми беремо безпосередню участь. Крім цього, ми допомагаємо один одному одягатися: наприклад, в процесі закручування поясу чоловічого українського костюму зазвичай беруть участь одразу три особи, самому з цим справитися нереально. Також перед виставою ми розклеюємо афіші містом.   

– Чи задіяний ти в інших постановках Смілянського театру, крім вистави «На перші гулі та Сватання»?  


– Так, зараз ми працюємо над новою виставою, яку представимо глядачам у травні. Незважаючи на те, що вона вважається дитячою, у ній міститься дуже глибокий підтекст, тому, я думаю, що вона зможе бути цікавою й для дорослих.  

– А наскільки театр є затребуваним видом мистецтва у нашому місті, на твою думку?  

– Я вважаю, що театр – це в першу чергу для естетів, цей вид мистецтва ні в якому разі не призначений для широких мас. У нашому місті, на жаль, дуже мало людей розуміють театр, більшість все ж таки віддає перевагу перегляду зарубіжних фільмів з великою кількістю спецефектів: вони, можливо, є простішими для сприйняття. Проте, я можу сказати про ліцей, в якому навчаюся: вистава «На перші гулі та Сватання» привернула увагу багатьох вчителів та учнів, й вистава їм сподобалася.
Если вы нашли грамматическую ошибку, пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter чтобы сообщить про это нам.

Поделись новостью с друзьями









Читать еще новости:
Категория: Культура | Теги: культура | Рейтинг: 4.7/3












редакция



VL Tregubov © 2019
При любом использовании материалов и новостей сайта ссылка на Смеляночка обязательна, а для интернет-ресурсов гиперссылка на info-smila.ck.ua. Редакция может не разделять точку зрения авторов статей и ответственности за содержание републицируемых материалов и новостей не несет.