Приветствую Вас Гость | RSS



Головні новини

Новини

Архів

Меню

Статистика
Система Orphus

Главная » 2013 » Апрель » 2 » Ольга Тучинська: «Для акторів Смілянського аматорського театру реакція глядача є надзвичайно цінною»
19:04
Ольга Тучинська: «Для акторів Смілянського аматорського театру реакція глядача є надзвичайно цінною»
 Ольга Тучинская
Цією весною Смілянський народний аматорський театр, що діє при міському будинку культури, вперше цього року виступив перед смілянськими шанувальниками театру з комедійною виставою «На перші гулі та Сватання». Про постановку, а також про творчу роботу в аматорському театрі «Сміляночка» нещодавно поспілкувалася учителем музики Смілянської школи № 2, викладачем вокалу Смілянської дитячої школи мистецтв, актрисою Ольгою Тучинською.  

– Ольго Михайлівно, яким чином налагоджувався творчий зв'язок між Вами і Смілянським народним аматорським театром?  

  – Наприкінці 2010 року керівник театру Любов Іванівна Терещенко запропонувала мені зіграти роль сварливої бабці у постановці Миколи Гоголя «Вечора на хуторі поблизу Диканьки». Ця роль у мене вийшла, тому незадовго після того мене запросили у постановку «На перші гулі», де я граю Василину.   

– Що Ви можете сказати про роль, яку виконуєте у виставі «На перші гулі»?   

– Передусім, ця роль мені дуже близька, тому що я сама маю двох незаміжніх доньок приблизного того ж віку, що й Олена з твору Степана Васильченка. На сприйняття ролі впливає різниця у часі – це було давно, тоді були інші погляди на життя, інші традиції, дрібниці побуту. Зараз все по-іншому, тому для того, щоб зрозуміти свою роль, мені потрібно було зрозуміти той час, поринути в ту епоху. Я багато читала літератури, до того ж багато традицій того часу я пам’ятаю. В дитинстві щоліта я приїздила в Україну, ми багато подорожували, і я бачила той давній побут, фрагменти способу ведення господарства. Образ Василини навіть асоціюється у мене з окремими моїми родичами, яких я бачила, коли була маленька. Мені запам’яталися ті жінки, які виховували своїх дітей так, як розповідається у п’єсі.   

– А як характеризується колектив Смілянського народного аматорського театру?   

– У кожного з нас своя роль, і кожен намагається вжитися в цю роль, так би мовити «приміряти» її на себе. Звичайно, дуже багато нам підказує Любов Іванівна: де потрібно використати ту чи іншу інтонацію, що варто змінити в окремо взятому епізоді. Загалом же грати в театрі – це настільки цікаво, що коли закінчується період репетицій, то я не знаю, куди себе подіти. Я дуже втягуюсь в цей процес – в розбір різних нюансів, у постановку окремих сцен. До того ж з часом починаєш активно контактувати з іншими акторами, починаєш розуміти їх.   

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про репетиційну роботу смілянської театральної трупи.   

– На початковому етапі репетицій ми збираємося раз-два на тиждень просто на читку тексту. Потім розбираємо п’єсу по ролях, вивчаємо напам’ять текст. Далі починаються якісь безпосередні дії – запам’ятовуємо, де і хто має виходити, стояти, що саме говорити в той чи інший момент. Уже в процесі репетицій ми виховуємо вміння говорити голосно зі сцени, не повертатися спиною до глядача – професійні актори усе це знають, ми ж набуваємо необхідних навичок під час гри. Загалом на репетиції хоч і втомлюєшся, але відчуваєш себе щасливим, бо усвідомлюєш, що робиш щось хороше, свою справу.   

– А чи одразу складалося все належним чином на сцені?   

– Звісно, все виходило не з першого разу, тому що багато акторів-аматорів прийшли грати в театр без будь-якого поняття різних тонкощів акторської майстерності. Коли я грала перший раз на сцені, то, здається, взагалі не усвідомлювала, що я тоді робила і що говорила. З часом починаєш почувати себе перед глядачем впевненіше, для тебе вже не є проблемою добре пам’ятати слова, словом, ти повністю включаєшся в атмосферу театру.   

– Як Вам працюється на сцені з Вашими основними партнерами по ролі?   

– Просто чудово! Володимир Тарасович (Савка) вміє миттєво «ловити» свого партнера: якщо на сцені виникає якась неоднозначна ситуація, то він просто рятує. З публікою він почуває себе більш вільно, у нас же під час вистави все одно присутнє хвилювання. Тому, звичайно, підтримка таких партнерів – це дуже важливо. З інтересом я спостерігаю і за Тимошем, тому що він під час вистави розкривається і викладається повністю, навіть не так, як на репетиціях.    


Ольга Тучинская


– Наскільки Ви відчуваєте зв'язок із глядачем у залі?  
 

– Цей зв'язок дуже відчувається, взагалі для акторів Смілянського театру реакція глядача є надзвичайно цінною. У нас було кілька спектаклів, коли збиралися глядачі, які ловили кожне слово і їхня реакція була моментальна – сміх, аплодисменти. Це приємно, адже глядач слухає, бачить і все розуміє. Якщо цієї реакції немає, то ми залишаємося в якомусь здивуванні: чому глядач не зреагував? що було не так? Ми віддаємо своєрідну «хвилю» в зал і отримуємо її назад.  

Если вы нашли грамматическую ошибку, пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter чтобы сообщить про это нам.

Поделись новостью с друзьями









Читать еще новости:
Категория: Культура | Теги: культура | Рейтинг: 5.0/2












редакция



VL Tregubov © 2019
При любом использовании материалов и новостей сайта ссылка на Смеляночка обязательна, а для интернет-ресурсов гиперссылка на info-smila.ck.ua. Редакция может не разделять точку зрения авторов статей и ответственности за содержание републицируемых материалов и новостей не несет.