Приветствую Вас Гость | RSS



Головні новини

Новини

Архів

Меню

Статистика
Система Orphus

Главная » 2012 » Август » 1 » Спорт і музика в одному серці…
09:49
Спорт і музика в одному серці…

Життя –  непередбачувана штука, яка може закрутити тебе у своїх нетрях і ти сам не зрозумієш що сталося. Часом життя здається навіть дивним, адже інколи доля «експериментує» з деякими людьми і  поєднує в них не поєднуване.. Наприклад, хто б міг подумати, що можливо любити одночасно всім серцем музику і спорт?.. Я також не знала, що таке можливо і не зустрічала таких людей, які в своєму роді є унікальними. Хочу розповісти вам про одного з  них…

Кароокий, високий, засмаглий з гарною посмішкою – такий він, Іван Богородицький. Красень, здавалось би, що іще потрібно? Але цей хлопець за своєю натурою незвичайна та цікава людина. Шістнадцятирічний Іван навчається на 4-му курсі природничо-математичного ліцею. З 7 років хлопець займається музикою. 


А почалося все так…

- Влітку на канікулах  мама запропонувала мені зайнятись музикою. Чесно кажучи, спочатку ця ідея здалася мені безглуздою, безперспективною та нецікавою, але під кінець літа я сам взяв маму за руку і повів до музичної школи. Було страшно, але я з усіх сил переборював цей страх. Мене зарахували до музичної школи. Найперше ми почали вивчати гру на гітарі, ну а потім вже і вокалом захопився …», - розповідає Іван Богородицький.

В перехідному віці людина переосмислює цінності, змінюються її захоплення та характер. Іван провчився в музичній школі три роки і відчув, що йому набридло, почалася апатія, не хотілось нічим займатися. Так би мовити хлопець трохи охолов до музики. Та добре, що поряд була така людина, як мама, яка все ж настояла на своєму і не дозволила кинути йому заняття. Через деякий час він зрозумів високі слова митців: «Все проходящее, а музика – вечная…»

Пройшов певний період і у Івана з’явилося нове захоплення - баскетбол. «Я дізнався про баскетбол в четвертому класі, здається, брат мене привів на новеньку, тільки відбудовану спортивну площадку, де красувалось баскетбольне кільце. Тоді я і взяв вперше до рук м’яча, а коли з першого разу попав в кільце, то в мені нібито щось сколихнулось, зародилось…», – розказує Іван. Так-так, не дивуймося, саме зародилося, адже це було маленьке нове життя. З того часу в його житті з’явився баскетбол. У 9 класі хлопець  записався в баскетбольну секцію, тренером якої є Петренко Іван Васильович, який і став прикладом, наставником для юного баскетболіста. Ваня був не однократним чемпіоном міста, двічі їхня команда ставала чемпіонами області. Не «покладаючи» м’яча він кожного дня займається баскетболом, ходить на тренування.

Музика для Івана Богородицького– це не просто звучання мелодій, а баскетбол –  не просто гра, а життя. Як же ж він любить просто сидіти в колі близьких йому людей і співати під гітару, або взяти свого вірного супутника – м’яча, і піти на спортивну площадку, покидати в кільце. В такі моменти він один на один зі своїми думками і, здається, що в такі хвилини він змагається сам з собою.

Коли він чує мелодії або ж стукіт м’яча об підлогу, то всім своїм єством поринає в ці звуки, адже вони п’янять його, вводять в ейфорійний стан… Про баскетбол Ваня каже: «Я полюбив баскетбол майже як рідну матір і не уявляю своє життя без нього».

Головне, ніколи не здаватись, вважає Іван.  Порвані струни, збиті коліна та лікті, повне виснаження - його не спиняють. Після кожного зайняття він приходить втомлений, але  ця втома є рідною та солодкою.

«Любовь – это любить каждую игру, каждый свой выход на сцену так, как последний. А вообще, я испытываю любовь к каждой репетиции, к каждому занятию. Я люблю, когда у меня что-то получается, это чувство переполняет меня изнутри, а когда я не могу что-то сделать, мне хочется его ещё больше делать…»

Без всяких зайвих запитань, без зайвих відповідей можна стверджувати, що цей хлопець дійсно «хворий» на музику і баскетбол, адже це - його повітря, це його життя, це потік його думок, почуттів, нової енергії. Це він сам. В цих двох речах він повністю розчиняється і саме їм буде до останнього вірним. Він полюбив всім серцем баскетбол і музику один раз, але полюбив їх раз і назавжди.

Так само, як в людині може поєднуватись два темпераменти, так само, як можуть поєднуватись різні кольори, так само поєднались музика з баскетбом в житті Богородицького Івана. Тож бажаємо успіхів цьому талановитому юнакові і в музиці, і у спорті!

Если вы нашли грамматическую ошибку, пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter чтобы сообщить про это нам.

Поделись новостью с друзьями









Читать еще новости:
Категория: статьи | | Рейтинг: 0.0/0












редакция



VL Tregubov © 2019
При любом использовании материалов и новостей сайта ссылка на Смеляночка обязательна, а для интернет-ресурсов гиперссылка на info-smila.ck.ua. Редакция может не разделять точку зрения авторов статей и ответственности за содержание републицируемых материалов и новостей не несет.